Знайти роботу у фрілансі зараз може практично кожен. Головне вміти що-небудь добре робити на комп’ютері: програмувати, верстати сторінки, робити гарний дизайн і інші корисні речі. Так як вся ця робота виконується через мережу Інтернет, а замовник і виконавець розділені між собою значною відстанню, то це породжує ряд небезпек, пов’язаних з фінансовими аспектами.

По-перше, це несумлінність виконавця. Наприклад: виконавець бере передоплату за замовленням і безслідно зникає. Так як все спілкування відбувалося через мережу Інтернет, то замовнику буде дуже складно знайти цю людину, яка, по суті, займається шахрайством. Також проблеми можуть бути з термінами виконання замовлення і його якістю.

По-друге, замовники, які відмовляються платити. Типовий випадок, який зустрічається досить часто: робота зроблена, виконані доопрацювання, замовника все влаштовує і раптом він пропадає.

Для чого потрібен сервіс безпечна угода?

Сервіс безпечна угода був розроблений для того, щоб убезпечити обидві сторони при роботі. В основі сервісу лежить проміжна ланка – компанія, яка забезпечує безпеку. За замовчуванням передбачається, що і замовник і виконавець їй довіряють. Замовник переводить суму за роботу фрілансера компанії, а та в свою чергу, по завершенню роботи, передає їх фрілансеру. Здавалося б, все просто, але це далеко не так.

Які витрати несе роботодавець?

На початку операції роботодавець робить відрахування компанії, що організовує безпечну угоду в розмірі близько 10-15% від суми замовлення. Тобто наприклад, при сумі замовлення в розмірі 1000  грн. ця комісія може досягати 1100  грн. і сума по роботах для замовника складе не 1000 грн., а 1100 грн. Досить істотне збільшення вартості бюджету.

Які витрати несе фрілансер?

Коли фрілансер виконує свою роботу і отримує виплату, то її теж досить часто урізують. Формулювання зазвичай виглядає як податок на доходи.

При цьому безпечна угода залишається не такою вже безпечною. Основні проблеми, з якими стикаються і фрілансери і роботодавці – це те, що:

1. виконавець може претендувати на оплату при неякісно виконану роботу;

2. замовник може вимагати від виконавця нескінченних доопрацювань в рамках початкового бюджету.

Вирішення спорів відбувається за допомогою арбітражу. При цьому арбітраж при винесенні одностороннього рішення завжди цікавиться, чи згодна з цим друга сторона, а якщо ні, то найчастіше буде поділ бюджету і в цьому випадку постраждають або замовник, або виконавець.

В якості альтернативи можна використовувати такий метод взаєморозрахунків, як поетапна оплата роботи. У цьому випадку великий проект розбивається на кілька етапів (зазвичай на 4-5). Після кожного етапу зданої роботи роботодавець проводить виплату фрілансеру. Тут можна виходити з такого аналізу: якщо роботодавцю попадеться поганий виконавець, то він не витратить ні копійки. При необхідності виконавця завжди можна поміняти. А в тому випадку якщо замовник не хоче платити, то фрілансер може просто припинити роботу. Також для фрілансерів-програмістів, дизайнерів та інших творчих професій є можливість показувати роботу замовнику в зниженому якості або без вихідних кодів. А оригінали віддавати тільки після оплати за етап роботи.

Таким чином, давайте підведемо підсумки: для безпечної роботи у фрілансі не обов’язково використовувати безпечну угоду. Співпраця через неї тягне витрати від 20% бюджету замовлення. З огляду на дані ризики невиконання замовлень, можна працювати в інший спосіб, наприклад, застосовуючи поетапну оплату.

Фрілансер зі стажем Олег Ковтало